нашептувати

-тую, -туєш, (нашептати, -шепчу), Пр.

1. Пошепки говорити, розповідати щось; таємно наговорювати.

-Нашепчу му штоси на ухо.

2. Проказувати заклинання; чаклувати.

-То чыста ворожка, знае нашептувати й на добрі й на зьлі.